22 червня - День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

 

За мить упасти може світ,
Який творився сотні літ.
Чому добро таке повільне,
А зло – швидке, мов динаміт?
Дмитро Павличко

Сьогодні в Україні День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. День відзначається згідно з Указом Президента від 17.11.2000 р. № 1245/2000. день встановлено з метою: «…всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…»

22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей.  Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі. .

У цей день українці згадують усіх, хто поліг на полі бою, кого замучили у концентраційних таборах, розстріляли у в’язницях і таборах НКВС, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника.

Війна 1941-1945 років тривала 1.418 днів (від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року). Щодня гинуло майже 14.100 радянських людей, кожну годину – 588, кожну хвилину – 10. Її бої були одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття. Вся Україна стала найбільшим у світі полем бою між тоталітарними режимами.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території.

Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України продовжувалося  40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії.

На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні

• загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн , понад 1,5 млн – жертви Голокосту, 
• 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини,
• 10 мільйонів втратило притулок.

На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Неменьш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами, тощо. Депортація кримських татар (близько 230 тис.), вірмен, болгар та греків, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Таке відбувалося по всій Україні. Документальне підтвердження знаходимо в унікальному багатотомному історико-меморіальному виданні “Книга Пам’яті України”, на сторінках якого увічнені імена мільйонів загиблих. У 250 томах за областями, за кожним населеним пунктом подані імена полеглих. Дати мобілізації і загибелі воїнів вказують на дуже короткий бойовий шлях, а за прізвищами бачимо великі родини.

Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. Українці і вихідці з України перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році).

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава живим героям!