23 лютого 2023 року святкує ювілей
українська поетеса, журналістка,
член НСПУ -
Валентина Штинько.
"Отож, маємо згадку поезії і маємо нерозгадану Валентину Штинько. Чи ж є такий варіант, аби братися за розкриття цієї подвійної таємниці?! А якби я зумів розгадати - скажіть, хто б мені це пробачив?!" (Василь Слапчук)
Біографія
Народилася 23 лютого 1953 року в смт. Локачі Волинської області. Навчалась у Локачинській, Кремецькій, Маньківській, Затурцівській школах Локачинського району, так як батька майбутньої письменниці скеровували на роботу в різні села Волині.
У 1975 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працювала кореспондентом у локачинській газеті «Колгоспна правда», кореспондентом багатотиражної газети заводу «Львівприлад», старшим лаборантом кафедри теорії і практики радянської преси факультету журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка.
З 1982 р. – кореспондент волинської обласної газети «Радянська Волинь», перейменованої згодом у «Волинь-нова». Нині – редактор відділу національного відродження, ведуча постійної рубрики «Доброго дня вам, люди!».
Валентина Штинько – член трьох національних спілок – Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, очолює первинну організацію Національної спілки журналістів України редакції газети.
Упродовж багатьох років письменниця викладала «Основи журналістики» у Луцькій гімназії № 14 та була керівником гімназійної літературної студії «Гнідавське гроно».
Відзнаки
Валентина Штинько нагороджена обласною журналістською премією ім. Полікарпа Шафети у галузі публіцистики; грамотою Верховної Ради України; почесним знаком Національної спілки журналістів України «Журналістська гідність»; Золотою медаллю української журналістики; церковним орденом Почаївської Божої Матері.
Творчий доробок
Працюючи редактором відділу національного відродження, Валентина Штинько опублікувала ряд цікавих публіцистичних і краєзнавчих матеріалів на сторінках газети «Волинь-нова», а також у трьох томах збірника «Роде наш красний. Волинь у долях краян і людських документах», в альманахах обласної організації НСПУ «Світязь», журналі «Волинь», збірниках «Ми – волинські журналісти» та «Волинь у нашій долі», «Волинського цвіту по всьому світу» та ін. Стала ініціатором рубрики «Храми і люди», яка впродовж десяти років велася на сторінках «Волині». У 2010 р. матеріали рубрики вийшли окремою книгою нарисів і були відзначені як краща книга у номінації «Історико-краєзнавча література» за підсумками другого етапу обласного конкурсу «Світ волинської книги–2011».
Валентина Штинько – автор трьох поетичних збірок, художньо-документальної повісті та двох дитячих книжечок.
З поезій Валентини Штинько:
ХМАРНА ДОЛИНА*
У прихистку сосен — суниці й ожина
Тут заховалась дитинства стежина.
Де б не була я —думкою лину
В Хмарну Долину, на Хмарну Долину.
Предки мої, мабуть, щось таки знали,
Що так незвично ліс цей назвали.
Журиться ліс, аж примовкнули птиці,
Що бережеш ти, яку таємницю?!
В хащах тернових у грізну годину
Гинули хлопці тут за Україну.
Душі їх чисті понад полями
У вирій летіли із журавлями.
А поверталися лиш громовиці
Нуртами хмар у небесній криниці.
… Знову гроза. І гірчить горобина.
Манить до себе Хмарна Долина.
*Хмарна Долина – назва лісового урочища поблизу Локач.
У КАРПАТАХ
(Оресту Хмельовському)
— Поцілуй мої гори! —
сказав ти. І — тиша…
А Синєвир попід кригою
спить ще.
Я ж обціловую
поглядом нині
Кожну проталинку
на полонині,
Кожного бука і кожну
смерічку,
Кожен камінчик
в студенім потічку,
Шепотом Шипота*
ревно молюся,
Снігом останнім
до зворів тулюся,
З гілки на гілку —
дзвінкою синичкою.
З листя торішнього —
в небо косичкою
Я задивлюсь усіма
пелюстками.
І пропливатиме
вічність над нами…
– Де я була? Та кому
теє знати…
Гори твої цілувала!
Карпати.
*Шипіт – назва водоспаду.
СПЕКТАКЛЬ
(за Зінаїдою Дудзюк)
Нас шкодують дарма, що жили ми не так.
І не ссали двох маток солодкого вим’я.
Правду кровіюпише поет. А відтак
Не потрібно для правди ніякого гриму.
Не гукайте минуле, воно відбуло.
Не стрічайте майбутнє червоним килимом.
Ми в тепер. Дайте світло на сцену,щоб видно було:
Визволяються душі! Працюєм без гриму.
Ми не знаєм самі, на що здатна душа,
Доки болі чужі, наче власні, не приймем.
Є життя — роль єдина і шанс.
Перед злом і добром граєм, друзі, без гриму.
СМАК ЖИТТЯ
(за Альоною Ігнацюк)
Смерть закохалася в життя.
Спинила погляд свій магічний
І як новітнє відкриття,
Життю явила день суничний.
Вона була, як забуття
Всього, що тліло під травою.
Смерть закохалась у життя
І перестала буть собою.
Себе вмовляла: «Я — не смерть…
Почвара чорна… Із косою…»
І доторкнулася ледь-ледь
До сну коханого рукою.
І він прокинувся й відчув
Життєвий смак, як смак суниці…
І тільки вітер десь загув
З колючим позирком вовчиці.
Переклад із білоруської.
Вже не болять ні тіло,ні душа.
І облягла, мов сірий сніг, байдужість.
І вже мені цю скруту не подужать,
Я в цьому світі зайваі чужа.
Та ще мені чомусьболять слова,
І цей нестерпний більза серце тисне.
Болять слова. То значить — ще жива.
І ще складу тобі
прощальну пісню.
ххх
А сталося це диво навесні…
Так довго я була галузкою німою,
А ти узяв, до вуст приклав,
І враз душа моя сопілкою озвалась…
І кожен день я до людей
Несу свої пісні неголосні.
В них крила виростають на роздоллі.
Грай, сопілкарю, грай,не замовкай,
Бо лиш в твоїх руках
Мелодія моєї долі!
ххх
Коли нестерпно болить тіло,
З вуст виривається стогін.
Коли до відчаю болить душа,
Під серцем ворушаться вірші.
x x x
Твої долоні – язики багаття.
Як в них зігрітися, щоб не згоріть дотла?
Сміється доля над моїм сум’яттям:
— Таж не буває без вогню тепла!
x x x
Ти маєш рацію: любов моя сліпа.
Розлуку, біль – усе тобі пробачу я.
Хай так. Нехай.
Любов моя сліпа.
Зате душа стає такою зрячою!
x x x
З останніх сил несу свій
хрест…
Життя розміняно
на строфи.
Здавалось, йду на Еверест!
А вийшла… вийшла
до Голгофи.
Бібліографія
Штинько В. С. Браво, «Оранта»! / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2010. – № 126. – С. 9.
Штинько В. С. В історії роду – коріння народу / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 29. – С. 10.
Штинько В. С. Волинь: храми і люди : краєзн. нарис / В. С. Штинько, Є. Ковальчук. – Луцьк : Терен, 2010. – 292 с.
Штинько В. С. Вона іде дорогою орлів : [про Т. Байду-Барбелюк] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 137. – С. 6.
Штинько В. С. Вони творять при світлі душі : [про Галину та Анатолія Махонюків] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 143. – С. 16.
Штинько В. С. Глибокий фарватер творчості Йосипа Струцюка / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2010. – № 55. – С. 5.
Штинько В. С. Давай дружити! / В. С. Штинько, В. Михальська. – Луцьк : Християн. життя, 2009. – 16 с.
Штинько В. С. Диво, ім’я якому – слово : письменник про себе / В. С. Штинько // Волинь літературна : наші сучасники : зб. матер. про письменників Волині, членів НСП України. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2010. – С. 324–331.
Штинько В. С. Душа у квітковій пелюстці / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 19. – С. 12.
Штинько В. С. «… І зрозуміла, що він великий» : [про М. Кравчука] / В. С. Штинько // Реабілітовані історією : у 27 т. Кн. 1 : Волинська область. – Луцьк, 2010. – С. 584–591.
Штинько В. С. Історія, якою маємо гордитися / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 100. – С. 9.
Штинько В. С. Козацькі й чумацькі шляхи Олекси Ошуркевича / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2008. – № 36. – С. 7.
Штинько В. С. «Мені сьогодні снилась слава...» / В. С. Штинько // Волинь. – 1996. – 15 лют.
Штинько В. С. Найбільшим його скарбом була правда : [про Гр. Гуртового] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 98. – С. 1, 3, 10.
Штинько В. С. Наречена гетьманича : худ.-док. повість / В. С. Штинько. – Луцьк : Терен, 2008. – 256 с.
Штинько В. С. Озвались гени і привели на сцену : [про А. Мельничука] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 107. – С. 14.
Штинько В. С. Пісні Антоніни Маренич рокам непідвладні / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2009. – № 28. – С. 2.
Штинько В. С. Портрет у білій сорочці : [оповідання] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2008. – № 9. – С. 55–62.
Штинько В. С. «Своє робить», аби біда не ходила в гості до України : [про Н. Горик] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 100. – С. 16.
Штинько В. С. Солом’яний майстер і народний дипломат : [про М. Кравчук] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2010. – № 83. – С. 12.
Штинько В. С. Станична на псевдо «Зірка» : [про О. Форманюк] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2014. – № 37. – С. 9.
Штинько В. С. «Та, що прикликає світло» : [про В. Михальську] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2014. – № 52. – С. 10.
Штинько В. С. Таємниці та уроки Маргарити Малиновської / В. С. Штинько // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2011. – Вип. 17. – С. 155–160.
Штинько В. С. Терновая хустка : поезії / В. С. Штинько. – Луцьк : Настир’я, 1999. – 80 с.
Штинько В. С. Тернослив : вірші різних років / В. С. Штинько. – Луцьк : Терен, 2008. – 176 с.
Штинько В. С. «Ти приїхав не з іншого міста...» ; «Відцвітуть абрикоси...» = «Nie przyjechales z innego miasta...» ; «Przekwitna morele, czeresnie...» / В. С. Штинько // Гравітація взаємності : антологія сучасної укр. поезії / пер., упоряд. О. Криштальська. – Луцьк, 2013. – С. 350–351.
Штинько В. С. Тінь сльози : поезії / В. С. Штинько. – Дрогобич : Відродження, 1992. – 125 с.
Штинько В. С. Українська душа Петра Марценюка / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 146. – С. 8.
Штинько В. С. Формула долі Семена Зуховицького / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2008. – № 67. – С. 7.
Штинько В. С. Що шукає в житті Олена Бурдаш? / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2008. – № 5. – С. 7.
Штинько В. С. «Я прийшла до вас, люди, із піснею!» : [про С. Кресак] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 62. – С. 7.
***
Бондарук Л. Народжена у Хмарній Долині для Сонячних Слів / Л. Бондарук // Волинь-нова. – 2013. – № 21. – С. 12.
Великого слова наречена : Валентина Штинько (Хмельовська) 23 лютого святкуватиме свій ювілейний день народження // Діалог. – 2013. – № 7. – С. 4.
Гатальська Н. Тернові слова любові лунали в Затурцях / Н. Гатальська //Сім’я і дім. – 2013. – № 8. – С. 4.
Гей В. Тінь і світло сльози / В. Гей // Гей В. При світлі сивої роси : з літ. щоденника : статті, виступи : рядки з рецензій : принагідні записи / В. Гей. – Луцьк, 2001. – С. 247–248.
Горик Н. Тріпоче в серці подив / Н. Горик // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2013. – Вип. 19. – С. 118–121.
Два крила: журналістика і поезія // Волинь-нова. – 2003. – 22 лют.
Кириленко М. Закохана у квіти і поезію / М. Кириленко // Волинь-нова. – 2012. – 31 берез. – С. 8.
Ковальчук Є. 23 лютого 60 років від дня народження В. С. Штинько (1953) – української поетеси, журналістки, заслуженого журналіста України / Є. Ковальчук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / [ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Панагайба]. – Луцьк, 2012. – С. 27–30.
Оляндер Л. Життю не заперечиш / Л. Оляндер // Штинько В. Наречена гетьманича / В. Штинько. – Луцьк : Терен, 2008. – С. 3–6. – Рец. на кн. : Штинько В. Наречена гетьманича : [Галя Мельник-Калужинська] / В. Штинько. – Луцьк : Терен, 2008. – 256 с.
Павлюк І. Штинько Валентина Сергіївна / І. Павлюк // Українська журналістика в іменах : матеріали до енцикл. слов. – Львів, 2000. – Вип. 7. – С. 384.
Рудюк Г. Творчий вечір на рідній землі /Г. Рудюк //Волинь-нова. – 2010. – № 23. – С. 9.
Самуляк О. Маленьке диво для малят : [про видання книги для дітей «Давай дружити» В Штинько з худ. оформленням В. Михальської] / О. Самуляк // Волинь-нова. – 2010. – № 32. – С. 7.
Сидорук Л. Нова грань таланту письменниці / Л. Сидорук // Світязь : альм. Волин. орг. Нац. Спілки письменників України. – 2009. – Вип. 15. – С. 184–185.
Слюсар А. Волинська Мавка : поезія Валентини Штинько / А. Слюсар // Укр. мова й літ. в сучас. шк. – 2013. – № 1. – С. 64–67.
Стасюк С. Хвора поезією і квітами / С. Стасюк // Аверс-прес. – 2012. – 8 берез. – С. 4.
Супрунюк Н. Валентина Штинько – найпопулярніша жінка Луцька / Н. Супрунюк // Ініціатива. – 2007. – № 3. – С. 11.
Тимощук Я. Книга, за яку агітують першокласники / Я. Тимощук // Волинь-нова. – 2012. – № 148. – С. 16.
Трофимчук Т. Книгу Валентини Штинько презентували у Києві / Т. Трофимчук // Волинь-нова. – 2010. – № 124. – С. 7.
Штинько (Хмельовська) Валентина Сергіївна : [матеріали про письменника] // Волинь літературна : наші сучасники : зб. матер. про письменників Волині, членів Нац. спілки письменників України / [ред.-упоряд. Н. Горик]. – Луцьк, 2010. – С. 322–331.
Якубовська М. Віддзеркалення : короткий есей про В. Штинько / М. Якубовська // Дзвін. – 2005. – № 5/6. – С. 64.
