"Великодні посиденьки"
четвер, 13 травня 2021 р.
Великодні посиденьки
"Василь Стефаник - співець української душі"
14 травня Василю Стефанику - 150 років з дня його народження. Його творчість не можна обчислювати томами. Ті кілька невеликих книг, що залишив нам письменник у спадок, становлять неоціненну скарбницю Стефаникового слова. Творчий доробок митця складають кращі в українській літературі поезії в прозі і новели, у яких з великою художньою силою відображено життя і побут галицького селянства.
Цікаві факти з життя письменника
📣Василь Стефаник походив з родини заможного селянина, він був видним чоловіком і завжди гарно вбирався, фраки шив у найдорожчих кравців.
📣Першою любов’ю письменника була Євгенія Бачинська – сестра відомого діяча Лева Бачинського. Проте все закінчилось трагічно: Василь не думав ще про одруження, а Євгенія чекала сватів. Її переживання з цього приводу, вразливість та туберкульоз вкоротили віку дівчині і вона померла в 23 роки. Про неї письменник напише «моя біла любов». Коли ж його запитають чому «біла», Василь Стефаник не відповівши, виправить на «моя перша любов».
📣За ним упадала і відома оперна співачка Соломія Крушельницька, але Стефаник казав, що чоловіком співачки він бути не може.
📣Також Василь Стефаник довгий час приятелював і листувався з Ольгою Кобилянською. Хоча вона була старшою на 8 років, але враження молодий письменник справив. “Ми ходили по гарнім саду, — згадувала згодом письменниця, — і я дивилась на вас зчудованими очима. Великий якийсь птах, незнайомий мені, що злетів звідкись, чудний такий”. Ольга Юліанівна — майстер пера, людина глибоких почуттів, і листування з нею — це було мовби змагання двох митців.
📣Другою і не менш трагічною любов’ю Василя стала Євгенія Калитовська, але вона була одружена і мала двоє дітей. І хоч відповідала взаємністю, але піти з сім’ї не могла. Він писав: «Євгенія Калитовська мій найвищий ідеал жінки». Але і Калитовська померла рано. «Вона мусила вмерти, бо годі жити з такою бурею в серці, яку вона мала».
📣Її сестра Ольга Габорак, з якою пізніше одружився письменник, знала про захоплення письменника до своєї сестри, навіть передавала твори присвяченій Євгенії на День народження. Казала: «Уявляю, як покриє обличчя блідість Євгенії, коли отримає цей подарунок». А в сім’ї письменника говорили «Любив то ту Калитовську до безтями».
📣З Ольгою Василь Стефаник вчився разом ще у Дрогобицькій гімназії і приятелював. Коли стихла любов до Євгенії, письменник одружився з Ольгою. Шлюбними батьками на їхньому весіллі були Іван Франко і Северин Данилович. Про неї він говорив так: «найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів».
📣Вони разом прожили всього 10 років. Після смерті Ольги жив з третьою сестрою Габораків – Оленою, виключно як приятелі, яка допомагала йому виховувати синів і вести господарство.
📣З 1908-1918 р.р. Василь Стефаник разом з Андрієм Шептицьким були послами до австрійського парламенту. Пізніше, на схилі літ, відомий митрополит допомагав письменнику матеріально.
📣Василь Стефаник був дуже вимогливим як до себе, так і до інших. Наприклад, якщо хтось з синів не приходив вчасно на вечерю о 6 годині, то не дозволяв вечеряти їм пізніше.
📣Василь так писав про своїх синів: старший Семен – гордий, середній Кирило – добрий, а наймолодший Юрій – розумний. Саме Юрій був улюбленим сином.
📣В одному зі своїх найвизначніших творів «Камінний хрест» Василь Стефаник описує еміграцію і важку долю заробітчан. Пізніше його син Юрій також подався в еміграцію і виїхав до Канади.
📣Твори Василя Стефаника перекладали ще за життя. Наприклад, Іван Франко переклав на німецьку мову. Нічиї твори не перекладав, а його переклав.
📣У 1941 році в будинку письменника в селі Русові відкрито літературно-меморіальний музей.
📣Ім’я Василя Стефаника носять:
– Премія в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики — найвища в Івано-Франківській області відзнака, яку присуджує Івано-Франківська обласна державна адміністрація місцевим авторам
– Прикарпатський національний університет
– Національна бібліотека у Львові
– Публічна бібліотека у Києві
– Вулиці у Львові, Тернополі, Коломиї, Стрию
– Снятинська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В. Стефаника у м. Снятині в якій колись і навчався
– Львівська СЗШ №22.
📣Василеві Стефанику споруджено шість пам’ятників, в тому числі і в місті Едмонтон (Канада) та встановлено чотири меморіальні дошки.
📣Помер В.Стефаник 7 грудня 1936 р., залишивши по собі «люту кривавицю – біля семи десятків новел. І справді, писав мало, а написав багато, бо створене ним – велике і величне», – писав Гнат Хоткевич.
понеділок, 26 квітня 2021 р.
Година пам’яті «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі».
Сьогодні,
26 квітня у день 35-ї річниці Чорнобильської катастрофи пройшла година пам’яті «Чорнобиль в
серці України, а тінь його по всій землі».
В Публічній бібліотеці Локачинської селищної ради зібралися
учасники подій страшної трагедії – ліквідатори, представники установ та
організацій селища. Ведучі заходу Ілона Веремчук та Анатолій Гніровський
розповіли про найстрашнішу катастрофу ХХ століття - аварію на Чорнобильській ЧАЕС.
Чорнобиль… Це слово стало символом печалі й
скорботи, символом трагедії, що сталася 26 квітня 1986 року. Проходять роки
після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі
скорботним часом ядерного апокаліпсису.
Цими днями весь світ відзначає сумну дату Чорнобильської
трагедії. В 35-ті
роковини ми згадуємо трагічні події і говоримо, що подібне ніколи не має
повторитися знову.
В цей день доземний уклін всім тим, хто ризикуючи своїм
здоров’ям брав участь у ліквідації наслідків аварії. Серед них наші земляки –
жителі Локачинської громади:
-
Анісян Лаврентік
Амаякович
-
Андрощук Василь
Мефодійович
-
Брагін Олександр
Анатолійович
-
Коменда Микола Володимирович
-
Голота Раїса
Володимирівна
-
Куц Анатолій Тарасович
-
Засадко Іван Михайлович
-
Вознюк Тетяна Семенівна
-
Заніна Наталія Юрівна
-
Никитюк Микола
Степанович
-
Саліван Юрій Трохимович
-
Левчук Віра Вікторівна
-
Кравчук Василь Мироноич
-
Гедзун Віталій
Мефодійович
-
Маначинський Олександр
Іванович
Щирі слова вдячності та шани всім ліквідаторам висловили голова Локачинської селищної ради – Іус Богдан Євгенович та заступник голови – Хом’як Тарас Володимирович. Громадській організації «Союз інвалідів чорнобильців Локачинського району» було вручено Подяку голови Локачинської селищної ради за значний особистий внесок у подоланні наслідків чорнобильської катастрофи, активну громадську діяльність на території Локачинської громади. За проявлені мужність, самовідданість боротьбі з ядерним монстром чорнобильці отримали матеріальну допомогу завдяки спонсору голови фермерського господарства «Надія» Ревка Віктора Миколайовича.
Хвилиною мовчання присутні
вшанували полеглих героїв-ліквідаторів, які 35 років тому заслонили собою не
тільки Україну, а й усе людство від невидимого
ворога.
У залі звучали сумні рядки
віршів, які лунали на фоні демонстрацій відеофільмів про Чорнобиль. Було
переглянуто відео-кліп нашого земляка Віктора Творовського «Тим, хто врятував
світ», присвячений ліквідаторам аварії. Урочисту атмосферу учасникам заходу подарували
працівники Будинку культури.
Також працівниками бібліотеки було організовано книжково-ілюстративну виставку
«Чорнобильський пил на роки опадає».
Присутні на заході взяли участь
у загальоукраїнській акції, ініційованій Українським інститутом національної пам’яті, покликаній привернути увагу широкого загалу
до пам’ятної дати і вшанувати пам'ять жертв катастрофи та ліквідаторів, які
ціною свого життя врятували Україну і світ від глобального лиха.
Пам'ять про трагедію незагоєною раною залишиться
в душі нашого народу. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС,
ніколи не буде забутий.
середа, 21 квітня 2021 р.
Зустріч з Євгеном Хотимчуком
📚Ось уже втретє до нас завітав відомий на Волині,в Україні і за кордоном письменник, Заслужений журналіст України, шеф-редактор газети "Вісник+К" Євген Хотимчук.
Євген Якович розповів присутнім про своє дитинство, свій трудовий та творчий шлях, про нелегкий шлях становлення, перепони і перемоги та презентував свою нову книгу "Лід на пательні". А всього у творчому ужинку автора вже 14 книг. Твори письменника проймають серце, бентежать душу, викрешують сльозу, адже в них жодного слова фальші, у кожному сюжеті - чиясь правдива історія, вміло та щиро описана тяжка доля простих людей, їх радощі і печалі, влучно передана сільська мова. Тому їх читати просто і легко. Після кожної прочитаної книги хочеться читати нову.
У теплій, невимушеній атмосфері Євген Якович поспілкувався із шанувальниками своєї творчості.
Всі присутні мали можливість оглянути книжкову виставку „Щедрий ужинок Євгена Хотимчука”, яка включала твори письменника, публікації про його творчий доробок. На згадку про зустріч Євген Хотимчук подарував бібліотеці чималу кількість своїх книг та присутнім свої книги з автографом.
середа, 14 квітня 2021 р.
76 років письменнику-фантасту Сергію Сергійовичу Дяченку
Сьогодні, 14 квітня виповнюється 76 років письменнику-фантасту Сергію Сергійовичу Дяченку. Він - один з найяскравіших дійових осіб в царині вітчизняної, і не лише вітчизняної, фантастики. Людина, яку не треба представляти тим, хто цікавиться літературою подібного жанру.
Народився майбутній письменник 14 квітня 1945 року. У Сергія Дяченка дуже багата й цікава біографія, скільки всього у його житті було: з відзнакою закінчив Київський медичний інститут, працював психіатром, кандидат біологічних наук, закінчив сценарний факультет ВДІКу в Москві, працював у кінематографі, був автором сценаріїв для цілої низки документальних та художніх фільмів (в 1978-му фільм майбутнього фантаста «Генетика і ми» отримав Гран-прі на Всесоюзному кінофестивалі. Дипломною роботою Сергія став сценарій художнього фільму про Миколу Вавілова.
Дяченко - лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка 1987 року разом з А. Д. Борсюком (режисером), О. І. Фроловим (оператором) за повнометражний науково-популярний фільм «Зірка Вавилова» Київської кіностудії науково-популярних фільмів.).
Сергій пише у співавторстві з дружиною Мариною. Знамените письменницьке подружжя дебютувало романом-фентезі «Брамник» (1994), що розповідає про чарівника, позбавленого магічної сили. за який отримали премію Єврокону-96.
Завітайте до бібліотеки познайомитись з творчістю Сергія та Марини Дяченків.
вівторок, 30 березня 2021 р.
30 березня - 168 років від дня народження Вінсента ван Гога (1853–1890)
понеділок, 29 березня 2021 р.
29 березня - день пам'яті незабутньої Квітки Цісик
Кожен народ має певну ментальну особливість. Для українського народу пісня – це те, що поєднує між собою цілу націю.
Тож пропонуємо більше дізнатися про цю особистість із книги львівського письменника Романа Горака «Журавлі відлетіли…».
Послухайте цей неповторний і незабутній голос! https://www.youtube.com/watch?v=dpr9QN3lpKo
1 квітня – Міжнародний день сміху
пʼятниця, 26 березня 2021 р.
27 березня - Міжнародний день театру
Вперше про театр згадано в джерелах, датованих 497 роком до н.е. У них йдеться про проведення свята, присвяченого богу Діонісу. Перша будівля театру з’явилась у Римі в 55 році до н.е., там виконували вірші та невеликі п’єси, переспіви легенд і міфів.
Перший український стаціонарний театр був відкритий у Львові в 1795 році, а через 24 роки з’явилася перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського. А от у Тернополі у 1915 році Лесь Курбас заснував перший стаціонарний український професійний театр «Тернопільські театральні вечори».
Традиційно цей день проходить під девізом: «Театри як засіб взаєморозуміння та зміцнення миру між народами».
У театрі немає другорядних професій, тому цей день – письменники, режисери, композитори, художники, хореографи, гримери і костюмери, оператори світла та звуку, білетери. З нагоди Міжнародного дня театру в Україні проводять театральні фестивалі, артисти отримують нагороди та державні звання, а глядачі йдуть на прем’єри вистав. Творці театрального мистецтва професійне свято за традицією відзначають на сцені.
Театр є універсальною мовою спілкування, одним із найстаріших мистецтв, що осмислює дійсність і є реакцією на неї. Театр залишається надією гуманізму, дає людині шанс зберегти і утвердити гідність. Ми шлемо найщиріші вітання з нагоди Міжнародного дня театру усім, чиє життя та робота пов’язані з театральною сферою.
четвер, 18 березня 2021 р.
"Ліна Костенко поет і мислитель"
Митцю не треба нагород,
Його судьба уже нагородила.
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.
"Ліна Костенко поет і мислитель". На виставці представлені не всі твори поетеси, але в бібліотеці є такі видання, як прозовий роман “Записки українського самашедшого”, історичний роман “Маруся Чурай”, збірка поезій “Річка Геракліта”, поема “Берестечко. Запрошуємо до бібліотеки, де ви зможете ознайомитись з прекрасними творами письменниці.
Година гордості "У кожнім серці не байдужім, безсмертне слово Кобзаря"
Кожного року в березневі дні ми відзначаємо річницю від дня народження 9 березня та вшановуємо пам'ять безсмертного Кобзаря - 10 березня. Минуло 207 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка - славного сина українського народу, але й сьогодні він, як живий, говорить зі своїми нащадками.