вівторок, 7 березня 2023 р.

Книжкова виставка «ЄДНАЙМО УКРАЇНУ ТАРАСОВИМ СЛОВОМ»

 Перші березневі дні пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, його славою, його духом, його мудрістю, його любов’ю до України. Тарас Григорович Шевченко… Великий Кобзар.. Пророк української долі…

Людина з, просто, надприродним обдаруванням, яка назавжди ввійшла в літопис світової культури.
Нам дісталися у спадок рядки його поезій, картини і малюнки. І кожного разу,неначе вперше, ми відкриваємо для себе неймовірний світ Шевченківського слова.
У переддень святкування Дня народження Тараса Шевченка в Публічна бібліотека Локачинської селищної ради розгорнута книжкова виставка «ЄДНАЙМО УКРАЇНУ ТАРАСОВИМ СЛОВОМ», яку всі бажаючі мають змогу переглянути, завітавши до бібліотеки.



вівторок, 21 лютого 2023 р.

Штинько Валентина Сергіївна

 

23 лютого 2023 року святкує ювілей 

українська поетеса, журналістка, 

член НСПУ -  

Валентина Штинько


"Отож, маємо згадку поезії і маємо нерозгадану Валентину Штинько. Чи ж є такий варіант, аби братися за розкриття  цієї подвійної таємниці?! А якби я зумів розгадати - скажіть, хто б мені це пробачив?!" (Василь Слапчук)

Біографія

Народилася 23 лютого 1953 року в смт. Локачі Волинської області. Навчалась у Локачинській, Кремецькій, Маньківській, Затурцівській школах Локачинського району, так як батька майбутньої письменниці скеровували на роботу в різні села Волині.

У 1975 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працювала кореспондентом у локачинській газеті «Колгоспна правда», кореспондентом багатотиражної газети заводу «Львівприлад», старшим лаборантом кафедри теорії і практики радянської преси факультету журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка.

З 1982 р. – кореспондент волинської обласної газети «Радянська Волинь», перейменованої згодом у «Волинь-нова». Нині – редактор відділу національного відродження, ведуча постійної рубрики «Доброго дня вам, люди!».

Валентина Штинько – член трьох національних спілок – Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, очолює первинну організацію Національної спілки журналістів України редакції газети.

Упродовж багатьох років письменниця викладала «Основи журналістики» у Луцькій гімназії № 14 та була керівником гімназійної літературної студії «Гнідавське гроно».

Відзнаки

Валентина Штинько нагороджена обласною журналістською премією ім. Полікарпа Шафети у галузі публіцистики; грамотою Верховної Ради України; почесним знаком Національної спілки журналістів України «Журналістська гідність»; Золотою медаллю української журналістики; церковним орденом Почаївської Божої Матері.

Творчий доробок

Працюючи редактором відділу національного відродження, Валентина Штинько опублікувала ряд цікавих публіцистичних і краєзнавчих матеріалів на сторінках газети «Волинь-нова», а також у трьох томах збірника «Роде наш красний. Волинь у долях краян і людських документах», в альманахах обласної організації НСПУ «Світязь», журналі «Волинь», збірниках «Ми – волинські журналісти» та «Волинь у нашій долі», «Волинського цвіту по всьому світу» та ін. Стала ініціатором рубрики «Храми і люди», яка впродовж десяти років велася на сторінках «Волині». У 2010 р. матеріали рубрики вийшли окремою книгою нарисів і були відзначені як краща книга у номінації «Історико-краєзнавча література» за підсумками другого етапу обласного конкурсу «Світ волинської книги–2011».

Валентина Штинько – автор трьох поетичних збірок, художньо-документальної повісті та двох дитячих книжечок.



З поезій Валентини Штинько:
ХМАРНА ДОЛИНА*
У прихистку сосен — суниці й ожина
Тут заховалась дитинства стежина.
Де б не була я —думкою лину
В Хмарну Долину, на Хмарну Долину.
Предки мої, мабуть, щось таки знали,
Що так незвично ліс цей назвали.
Журиться ліс, аж примовкнули птиці,
Що бережеш ти, яку таємницю?!
В хащах тернових у грізну годину
Гинули хлопці тут за Україну.
Душі їх чисті понад полями
У вирій летіли із журавлями.
А поверталися лиш громовиці
Нуртами хмар у небесній криниці.
… Знову гроза. І гірчить горобина.
Манить до себе Хмарна Долина.

*Хмарна Долина – назва лісового урочища поблизу Локач.

У КАРПАТАХ

(Оресту Хмельовському)
— Поцілуй мої гори! —
сказав ти. І — тиша…
А Синєвир попід кригою
спить ще.
Я ж обціловую
поглядом нині
Кожну проталинку
на полонині,
Кожного бука і кожну
смерічку,
Кожен камінчик
в студенім потічку,
Шепотом Шипота*
ревно молюся,
Снігом останнім
до зворів тулюся,
З гілки на гілку —
дзвінкою синичкою.
З листя торішнього —
в небо косичкою
Я задивлюсь усіма
пелюстками.
І пропливатиме
вічність над нами…
– Де я була? Та кому
теє знати…
Гори твої цілувала!
Карпати.
*Шипіт – назва водоспаду.


СПЕКТАКЛЬ
(за Зінаїдою Дудзюк)
Нас шкодують дарма, що жили ми не так.
І не ссали двох маток солодкого вим’я.
Правду кровіюпише поет. А відтак
Не потрібно для правди ніякого гриму.
Не гукайте минуле, воно відбуло.
Не стрічайте майбутнє червоним килимом.
Ми в тепер. Дайте світло на сцену,щоб видно було:
Визволяються душі! Працюєм без гриму.
Ми не знаєм самі, на що здатна душа,
Доки болі чужі, наче власні, не приймем.
Є життя — роль єдина і шанс.
Перед злом і добром граєм, друзі, без гриму.

СМАК ЖИТТЯ
(за Альоною Ігнацюк)
Смерть закохалася в життя.
Спинила погляд свій магічний
І як новітнє відкриття,
Життю явила день суничний.
Вона була, як забуття
Всього, що тліло під травою.
Смерть закохалась у життя
І перестала буть собою.
Себе вмовляла: «Я — не смерть…
Почвара чорна… Із косою…»
І доторкнулася ледь-ледь
До сну коханого рукою.
І він прокинувся й відчув
Життєвий смак, як смак суниці…
І тільки вітер десь загув
З колючим позирком вовчиці.

Переклад із білоруської.


Вже не болять ні тіло,ні душа.
І облягла, мов сірий сніг, байдужість.
І вже мені цю скруту не подужать,
Я в цьому світі зайваі чужа.
Та ще мені чомусьболять слова,
І цей нестерпний більза серце тисне.
Болять слова. То значить — ще жива.
І ще складу тобі
прощальну пісню.
ххх
А сталося це диво навесні…
Так довго я була галузкою німою,
А ти узяв, до вуст приклав,
І враз душа моя сопілкою озвалась…
І кожен день я до людей
Несу свої пісні неголосні.
В них крила виростають на роздоллі.
Грай, сопілкарю, грай,не замовкай,
Бо лиш в твоїх руках
Мелодія моєї долі!


ххх
Коли нестерпно болить тіло,
З вуст виривається стогін.
Коли до відчаю болить душа,
Під серцем ворушаться вірші.

x x x
Твої долоні – язики багаття.
Як в них зігрітися, щоб не згоріть дотла?
Сміється доля над моїм сум’яттям:
— Таж не буває без вогню тепла!

x x x

Ти маєш рацію: любов моя сліпа.
Розлуку, біль – усе тобі пробачу я.
Хай так. Нехай.
Любов моя сліпа.
Зате душа стає такою зрячою!

x x x
З останніх сил несу свій
хрест…
Життя розміняно
на строфи.
Здавалось, йду на Еверест!
А вийшла… вийшла
до Голгофи.

Бібліографія

Штинько В. С. Браво, «Оранта»! / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2010. – № 126. – С. 9.

Штинько В. С. В історії роду – коріння народу / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 29. – С. 10.

Штинько В. С. Волинь: храми і люди : краєзн. нарис / В. С. Штинько, Є. Ковальчук. – Луцьк : Терен, 2010. – 292 с.

Штинько В. С. Вона іде дорогою орлів [про Т. Байду-Барбелюк] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 137. – С. 6.

Штинько В. С. Вони творять при світлі душі [про Галину та Анатолія Махонюків] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 143. – С. 16.

Штинько В. С. Глибокий фарватер творчості Йосипа Струцюка / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2010. – № 55. – С. 5.

Штинько В. С. Давай дружити! / В. С. Штинько, В. Михальська. – Луцьк : Християн. життя, 2009. – 16 с.

Штинько В. С. Диво, ім’я якому – слово : письменник про себе / В. С. Штинько // Волинь літературна : наші сучасники : зб. матер. про письменників Волині, членів НСП України. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2010. – С. 324–331.

Штинько В. С. Душа у квітковій пелюстці / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 19. – С. 12.

Штинько В. С. «… І зрозуміла, що він великий» : [про М. Кравчука] / В. С. Штинько // Реабілітовані історією : у 27 т. Кн. 1 : Волинська область. – Луцьк, 2010. – С. 584–591.

Штинько В. С. Історія, якою маємо гордитися / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 100. – С. 9.

Штинько В. С. Козацькі й чумацькі шляхи Олекси Ошуркевича / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2008. – № 36. – С. 7.

Штинько В. С. «Мені сьогодні снилась слава...» / В. С. Штинько // Волинь. – 1996. – 15 лют.

Штинько В. С. Найбільшим його скарбом була правда [про Гр. Гуртового] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 98. – С. 1, 3, 10.

Штинько В. С. Наречена гетьманича : худ.-док. повість / В. С. Штинько. – Луцьк : Терен, 2008. – 256 с.

Штинько В. С. Озвались гени і привели на сцену : [про А. Мельничука/ В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 107. – С. 14.

Штинько В. С. Пісні Антоніни Маренич рокам непідвладні / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2009. – № 28. – С. 2.

Штинько В. С. Портрет у білій сорочці : [оповідання] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2008. – № 9. – С. 55–62.

Штинько В. С. «Своє робить», аби біда не ходила в гості до України [про Н. Горик] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2012. – № 100. – С. 16.

Штинько В. С. Солом’яний майстер і народний дипломат : [про М. Кравчук/ В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2010. – № 83. – С. 12.

Штинько В. С. Станична на псевдо «Зірка» : [про О. Форманюк] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2014. – № 37. – С. 9.

Штинько В. С. «Та, що прикликає світло» : [про В. Михальську/ В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2014. – № 52. – С. 10.

Штинько В. С. Таємниці та уроки Маргарити Малиновської / В. С. Штинько // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2011. – Вип. 17. – С. 155–160.

Штинько В. С. Терновая хустка : поезії / В. С. Штинько. – Луцьк : Настир’я, 1999. – 80 с.

Штинько В. С. Тернослив : вірші різних років / В. С. Штинько. – Луцьк : Терен, 2008. – 176 с.

Штинько В. С. «Ти приїхав не з іншого міста...» ; «Відцвітуть абрикоси...» = «Nie przyjechales z innego miasta...» ; «Przekwitna morele, czeresnie...» / В. С. Штинько // Гравітація взаємності : антологія сучасної укр. поезії / пер., упоряд. О. Криштальська. – Луцьк, 2013. – С. 350–351.

Штинько В. С. Тінь сльози : поезії / В. С. Штинько. – Дрогобич : Відродження, 1992. – 125 с.

Штинько В. С. Українська душа Петра Марценюка / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 146. – С. 8.

Штинько В. С. Формула долі Семена Зуховицького / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2008. – № 67. – С. 7.

Штинько В. С. Що шукає в житті Олена Бурдаш? / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2008. – № 5. – С. 7.

Штинько В. С. «Я прийшла до вас, люди, із піснею!» [про С. Кресак] / В. С. Штинько // Волинь-нова. – 2013. – № 62. – С. 7.

***

Бондарук Л. Народжена у Хмарній Долині для Сонячних Слів / Л. Бондарук // Волинь-нова. – 2013. – № 21. – С. 12.

Великого слова наречена : Валентина Штинько (Хмельовська) 23 лютого святкуватиме свій ювілейний день народження // Діалог. – 2013. – № 7. – С. 4.

Гатальська Н. Тернові слова любові лунали в Затурцях / Н. Гатальська //Сім’я і дім. – 2013. – № 8. – С. 4.

Гей В. Тінь і світло сльози / В. Гей // Гей В. При світлі сивої роси : з літ. щоденника : статті, виступи : рядки з рецензій : принагідні записи / В. Гей. – Луцьк, 2001. – С. 247–248.

Горик Н. Тріпоче в серці подив / Н. Горик // Світязь : альм. Волин. обл. орг. Нац. спілки письменників України. – Луцьк, 2013. – Вип. 19. – С. 118–121.

Два крила: журналістика і поезія // Волинь-нова. – 2003. – 22 лют.

Кириленко М. Закохана у квіти і поезію / М. Кириленко // Волинь-нова. – 2012. – 31 берез. – С. 8.

Ковальчук Є. 23 лютого 60 років від дня народження В. С. Штинько (1953) – української поетеси, журналістки, заслуженого журналіста України / Є. Ковальчук // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік / [ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Панагайба]. – Луцьк, 2012. – С. 27–30.

Оляндер Л. Життю не заперечиш / Л. Оляндер // Штинько В. Наречена гетьманича / В. Штинько. – Луцьк : Терен, 2008. – С. 3–6. – Рец. на кн. : Штинько В. Наречена гетьманича : [Галя Мельник-Калужинська] / В. Штинько. – Луцьк : Терен, 2008. – 256 с.

Павлюк І. Штинько Валентина Сергіївна / І. Павлюк // Українська журналістика в іменах : матеріали до енцикл. слов. – Львів, 2000. – Вип. 7. – С. 384.

Рудюк Г. Творчий вечір на рідній землі /Г. Рудюк //Волинь-нова. – 2010. – № 23. – С. 9.

Самуляк О. Маленьке диво для малят : [про видання книги для дітей «Давай дружити» В Штинько з худ. оформленням В. Михальської] / О. Самуляк // Волинь-нова. – 2010. – № 32. – С. 7.

Сидорук Л. Нова грань таланту письменниці / Л. Сидорук // Світязь : альм. Волин. орг. Нац. Спілки письменників України. – 2009. – Вип. 15. – С. 184–185.

Слюсар А. Волинська Мавка : поезія Валентини Штинько / А. Слюсар // Укр. мова й літ. в сучас. шк. – 2013. – № 1. – С. 64–67.

Стасюк С. Хвора поезією і квітами / С. Стасюк // Аверс-прес. – 2012. – 8 берез. – С. 4.

Супрунюк Н. Валентина Штинько – найпопулярніша жінка Луцька Н. Супрунюк // Ініціатива. – 2007. – № 3. – С. 11.

Тимощук Я. Книга, за яку агітують першокласники Я. Тимощук // Волинь-нова. – 2012. – № 148. – С. 16.

Трофимчук Т. Книгу Валентини Штинько презентували у Києві Т. Трофимчук // Волинь-нова. – 2010. – № 124. – С. 7.

Штинько (Хмельовська) Валентина Сергіївна : [матеріали про письменника] // Волинь літературна : наші сучасники : зб. матер. про письменників Волині, членів Нац. спілки письменників України / [ред.-упоряд. Н. Горик]. – Луцьк, 2010. – С. 322–331. 

Якубовська М. Віддзеркалення : короткий есей про В. Штинько / М. Якубовська // Дзвін. – 2005. – № 5/6. – С. 64.

Виставка літератури: "Мова - ДНК нації

 З міжнародним Днем рідної мови!

🇺🇦













«Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста».
І. Багряний


🗒Сьогодні 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови - свято, засноване ЮНЕСКО в 1999 році.
📚В Публічна бібліотека Локачинської селищної ради оформлена виставка літератури: "Мова - ДНК нації".
📜Саме мова визначає й формує свідомість, творить людину, культуру, історію. Упродовж століть українська мова, так само як і її носії – український народ, зазнавала утисків і заборон з боку різних держав.


🌻Нині українська мова розквітає: люди свідомо переходять на державну, нарешті усвідомивши, що мова – це зброя. Тож використовуйте, популяризуйте нашу мову.
💙💛 Із Міжнародним днем рідної мови!