середа, 23 червня 2021 р.

"Конституція України - символ незалежної держави"

Книжково-ілюстративна виставка 🇺🇦 «Конституція України - символ незалежної держави»🇺🇦, яку ми презентуємо до 2️⃣5️⃣-ї річниці прийняття Конституції. 








Про Конституцію України та День Конституції України

Конституція - це основний державний документ, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян.

Конститу́ція Украї́ни — Основний закон держави України. Ухвалений 28 червня1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.

Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 17 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.

Розділи

Назва

Статті

 

Преамбула

 

I

Загальні засади

1—20

II

Права, свободи та обов'язки людини і громадянина

21—68

ІІІ

Вибори. Референдум

69—74

IV

Верховна Рада України

75—101

V

Президент України

102—112

VI

Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади

113—120

VIII

Правосуддя

124—131² (у т.ч. 129¹, 130¹, 131¹)

IX

Територіальний устрій України

132—133

X

Автономна Республіка Крим

134—139

XI

Місцеве самоврядування

140—146

ХІІ

Конституційний Суд України

147—153 (у т.ч. 148¹, 149¹, 151¹, 151²)

ХІІІ

Внесення змін до Конституції України

154—159

XIV

Прикінцеві положення

160—161

XV

Перехідні положення

пункти 1—16¹

Розділ VII «Прокуратура» (статті 121—123) був виключений згідно з Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Історичні попередники

Конституція Пилипа Орлика — договір гетьманаВійська ЗапорозькогоПилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу [28].Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.

Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) — основний закон УНР, прийнятий Центральною Радою29 квітня1918 року, в останній день існування Центральної Ради. В конституції наголошувалось, що вся влада в УНР «походить від народу», а її верховним органом мають стати Всенародні збори. Конституція утверджувала принцип верховенства парламенту, тобто парламентську республіку, проте не розкривала питань власності, кордонів, мови, державних символіки тощо.

Конституція Української Держави — комплекс документів, які визначали правові основи функціонування Української Держави.

У «Грамоті до всього українського народу» (29 квітня 1918) П. Скоропадський проголосив себе гетьманом всієї України та оголошував про розпуск Української Центральної Ради та всіх створених нею інституцій, а також земельних комітетів.

«Закони про тимчасовий державний устрій України» зосереджували всю повноту цивільної виконавчої, законодавчої та військової влади в руках гетьмана, запроваджували становий поділ населення на рівних у правах «козаків» та «громадян», визначали їх основні суспільні, політичні й економічні права. Вищу судову владу мав здійснювати призначуваний гетьманом Генеральний суд.

З історії

Після урочистого прийняття 24 серпня1991 року Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України та його затвердження на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року Україна була визнана суверенною державою та повноцінним суб'єктом міжнародних відносин більшістю країн світу. Нагально постала потреба в конституційному закріпленні основ суспільного і державного ладуправ і свобод людини і громадянина, порядку організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування молодої незалежної держави.

Перший проект Конституції, розроблений робочою групою Л. П. Юзькова, зазнав редакційних змін від 29 січня1992 року і привернув серйозну увагу як вітчизняних, так і зарубіжних спеціалістів. Його обговорення проводилися 35 березня1992 року на міжнародному семінарі у Празі35 липня в Києві на симпозіумі «Конституція незалежної України», а також на численних «круглих столах». Цей проект після відповідних доповнень та численних експертиз 5 червня1992 року був ухвалений Конституційною комісією і винесений на розгляд Верховної Ради України. 1 липня1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову про винесення розробленого Конституційною комісією проекту Конституції України до 1 листопада1992 року на всенародне обговорення.

Утім, перший проект Конституції України, як і наступні конституційні проекти, не був реалізований.

Конституційний договір не вирішував проблему прийняття нової Конституції України. Уже 24 листопада1995 року Конституційна комісія підтримала пропозицію Президента України й утворила нову робочу групу в складі чотирьох представників Верховної Ради України, чотирьох представників Президента України і двох представників від органів правосуддя для доопрацювання конституційного проекту. Проект, розроблений першою робочою групою і доопрацьований другою робочою групою, був винесений на обговорення Конституційної комісії 12 березня1996 року і рекомендований до розгляду Верховною Радою України. Вже 20 березня проект Конституції України був поданий на спеціальне засідання парламенту. Співголови Конституційної комісії Л.Д. Кучма та О.І. Мороз були одностайні в прагненні якнайшвидшого прийняття Основного Закону.

Вже 2 квітня1996 року Верховна Рада України винесла питання про проект Конституції України до порядку денного пленарних засідань, а 17 квітня розпочався його розгляд.

4 квітня 1996 року 10 депутатських фракцій (без соціалістів та комуністів) створили міжфракційну депутатську групу з розробки Конституції під керівництвом заступника голови Народного Руху України О.В. Лавриновича. З 5 травня1996 року — створена на її основі Тимчасова спеціальна комісія з доопрацювання проекту Конституції України, в якій голову, було замінено з О.В.Лавриновича народним депутатом України М. Д. Сиротою.

Варто знати, що сьогодні, 27.06.2017 було відкрито пам'ятник Михайлу Сироті (на площі перед Черкаським державним технологічним університетом). М.Д.Сирота протягом кількох років був проректором із навчальної роботи цього навчального закладу ще тоді, коли він називався Черкаським інженерно-технологічним інститутом.

28 травня — 4 червня1996 року відбулося перше читання проекту, а через два тижні й друге читання. Доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією проект Основного Закону був прийнятий Верховною Радою у першому читанні 4 червня (258 голосів — «за»). При підготовці до другого читання до проекту Конституції України Тимчасова спеціальна комісія врахувала близько 6 тис. поправок до зазначеного акта.

28 червня1996 року о 9 год 18 хв після 24 годин безперервної роботи Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України («за» проголосували 315 народних депутатів).

Одночасно Закон України «Про прийняття Конституції України та введення її в дію» від 28 червня1996 року засвідчив втрату чинності Конституцією (Основним Законом) України від 20 квітня1978 року з наступними змінами та доповненнями та Конституційним договором між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні у зв'язку з прийняттям Конституції України.

понеділок, 21 червня 2021 р.

22 червня - День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

 

За мить упасти може світ,
Який творився сотні літ.
Чому добро таке повільне,
А зло – швидке, мов динаміт?
Дмитро Павличко


Сьогодні в Україні День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. День відзначається згідно з Указом Президента від 17.11.2000 р. № 1245/2000. день встановлено з метою: «…всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…»

22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей.  Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі. .

У цей день українці згадують усіх, хто поліг на полі бою, кого замучили у концентраційних таборах, розстріляли у в’язницях і таборах НКВС, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника.

Війна 1941-1945 років тривала 1.418 днів (від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року). Щодня гинуло майже 14.100 радянських людей, кожну годину – 588, кожну хвилину – 10. Її бої були одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття. Вся Україна стала найбільшим у світі полем бою між тоталітарними режимами.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території.

Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України продовжувалося  40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії.

На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

201509021451501-300x300-1Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні

  • загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн , понад 1,5 млн – жертви Голокосту, 
  • 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини,
  • 10 мільйонів втратило притулок.

На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Неменьш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами, тощо. Депортація кримських татар (близько 230 тис.), вірмен, болгар та греків, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Таке відбувалося по всій Україні. Документальне підтвердження знаходимо в унікальному багатотомному історико-меморіальному виданні “Книга Пам’яті України”, на сторінках якого увічнені імена мільйонів загиблих. У 250 томах за областями, за кожним населеним пунктом подані імена полеглих. Дати мобілізації і загибелі воїнів вказують на дуже короткий бойовий шлях, а за прізвищами бачимо великі родини.

11210403_816155701786520_7214944607329638361_n1-300x300-1Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. Українці і вихідці з України перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році).

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава живим героям!

середа, 9 червня 2021 р.

Ювілейна книжкова виставка «Письменник з мужнім і чутливим серцем»

1️⃣0️⃣ червня – 7️⃣0️⃣ років від дня народження Василя Миколайовича Шкляра📚.
📗 Василь Шкляр є одним із найвідоміших письменників у сучасній Україні, його твори активно читають та обговорюють. Критики називають його «батьком українського бестселера». Біографія Василя Миколайовича сповнена пригод і романтики – їх Шкляр переносить і на сторінки своїх книг.
👉Публічна бібліотека Локачинської селищної ради до 70-річчя Василя Шкляра знайомить всіх бажаючих з ювілейною книжковою виставкою «Письменник з мужнім і чутливим серцем» і запрошує до читання книг відомого автора українських бестселерів.

https://fb.watch/60rEiOrQaR/ 

День вишиванки в Локачах 2021

 

Вишиванкова хода "Вишиванка єднає українців"

https://www.facebook.com/600198956686724/posts/4246393648733885/



четвер, 13 травня 2021 р.

Великодні посиденьки

 "Великодні посиденьки"




12 травня в бібліотеці зібралися учасники виставки Великодніх пасок.
В затишній атмосфері за горнятком запашного чаю майстрині смакували деякі паски, ділилися рецептами, розповідали свої прикмети та секрети випікання. Решта пасок з виставки були передані в Локачинську лікарню для хворих, що перебувають у стаціонарі.
Дякуємо Вам шановні господиньки за чудову виставку! Завдяки вам її відвідала чимала кількість людей.Міцного вам здоров’я, натхнення та усіх Вам благ!

"Василь Стефаник - співець української душі"




14 травня Василю Стефанику - 150 років з дня його народження. Його творчість не можна обчислювати томами. Ті кілька невеликих книг, що залишив нам письменник у спадок, становлять неоціненну скарбницю Стефаникового слова. Творчий доробок митця складають кращі в українській літературі поезії в прозі і новели, у яких з великою художньою силою відображено життя і побут галицького селянства. 

Цікаві факти з життя письменника

📣Василь Стефаник походив з родини заможного селянина, він був видним чоловіком і завжди гарно вбирався, фраки шив у найдорожчих кравців.

📣Першою любов’ю письменника була Євгенія Бачинська – сестра відомого діяча Лева Бачинського. Проте все закінчилось трагічно: Василь не думав ще про одруження, а Євгенія чекала сватів. Її переживання з цього приводу, вразливість та туберкульоз вкоротили віку дівчині і вона померла в 23 роки. Про неї письменник напише «моя біла любов». Коли ж його запитають чому «біла», Василь Стефаник не відповівши, виправить на «моя перша любов».

📣За ним упадала і відома оперна співачка Соломія Крушельницька, але Стефаник казав, що чоловіком співачки він бути не може.

📣Також Василь Стефаник довгий час приятелював і листувався з Ольгою Кобилянською.  Хоча вона була старшою на 8 років, але враження молодий письменник справив. “Ми ходили по гарнім саду, — згадувала згодом письменниця, — і я дивилась на вас зчудованими очима. Великий якийсь птах, незнайомий мені, що злетів звідкись, чудний такий”. Ольга Юліанівна — майстер пера, людина глибоких почуттів, і листування з нею — це було мовби змагання двох митців.

📣Другою і не менш трагічною любов’ю Василя стала Євгенія Калитовська, але вона була одружена і мала двоє дітей. І хоч відповідала взаємністю, але піти з сім’ї не могла. Він писав: «Євгенія Калитовська мій найвищий ідеал жінки». Але і Калитовська померла рано. «Вона мусила вмерти, бо годі жити з такою бурею в серці, яку вона мала».

📣Її сестра Ольга Габорак, з якою  пізніше одружився письменник, знала про захоплення письменника до своєї сестри, навіть передавала твори присвяченій Євгенії на День народження. Казала: «Уявляю, як покриє обличчя блідість Євгенії, коли отримає цей подарунок». А в сім’ї письменника говорили «Любив то ту Калитовську до безтями».

📣З Ольгою Василь Стефаник вчився разом ще у Дрогобицькій гімназії і приятелював. Коли стихла любов до Євгенії, письменник одружився з Ольгою. Шлюбними батьками на їхньому весіллі були Іван Франко і Северин Данилович. Про неї він говорив так: «найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів».

📣Вони разом прожили всього 10 років. Після смерті Ольги жив з третьою сестрою Габораків – Оленою, виключно як приятелі, яка допомагала йому виховувати синів і вести господарство.

📣З 1908-1918 р.р. Василь Стефаник разом з Андрієм Шептицьким були послами до австрійського парламенту. Пізніше, на схилі літ, відомий митрополит допомагав письменнику матеріально.

📣Василь Стефаник був дуже вимогливим як до себе, так і до інших. Наприклад, якщо хтось з синів не приходив вчасно на вечерю о 6 годині, то не дозволяв вечеряти їм пізніше.

📣Василь так писав про своїх синів: старший Семен – гордий, середній Кирило – добрий, а наймолодший Юрій – розумний. Саме Юрій був улюбленим сином.

📣В одному зі своїх найвизначніших творів «Камінний хрест» Василь Стефаник описує еміграцію і важку долю заробітчан. Пізніше його син Юрій також подався в еміграцію і виїхав до Канади.

📣Твори Василя Стефаника перекладали ще за життя. Наприклад, Іван Франко переклав на німецьку мову. Нічиї твори не перекладав, а його переклав.

📣У 1941 році в будинку письменника в селі Русові відкрито літературно-меморіальний музей.

📣Ім’я Василя Стефаника носять:

– Премія в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики — найвища в Івано-Франківській області відзнака, яку присуджує Івано-Франківська обласна державна адміністрація місцевим авторам

– Прикарпатський національний університет

– Національна бібліотека у Львові

– Публічна бібліотека у Києві

– Вулиці у Львові, Тернополі, Коломиї, Стрию

– Снятинська ЗОШ І-ІІІ ст. ім. В. Стефаника у м. Снятині в якій колись і навчався

– Львівська СЗШ №22.

📣Василеві Стефанику споруджено шість пам’ятників, в тому числі і в місті Едмонтон (Канада) та встановлено чотири меморіальні дошки.

📣Помер В.Стефаник 7 грудня 1936 р., залишивши по собі «люту кривавицю – біля семи десятків новел. І справді, писав мало, а написав багато, бо створене ним – велике і величне», – писав Гнат Хоткевич.  

понеділок, 26 квітня 2021 р.

Година пам’яті «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі».


 

Сьогодні, 26 квітня у день 35-ї річниці Чорнобильської катастрофи пройшла година пам’яті «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі». 

В Публічній бібліотеці Локачинської селищної ради зібралися учасники подій страшної трагедії – ліквідатори, представники установ та організацій селища. Ведучі заходу Ілона Веремчук та Анатолій Гніровський розповіли про найстрашнішу катастрофу ХХ століття  - аварію на Чорнобильській ЧАЕС.



Чорнобиль… Це слово стало символом печалі й скорботи, символом трагедії, що сталася 26 квітня 1986 року. Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису.
Цими днями весь світ відзначає сумну дату Чорнобильської трагедії. В 35-ті роковини ми згадуємо трагічні події і говоримо, що подібне ніколи не має повторитися знову.

В цей день доземний уклін всім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям брав участь у ліквідації наслідків аварії. Серед них наші земляки – жителі Локачинської громади:

-         Анісян Лаврентік Амаякович

-         Андрощук Василь Мефодійович

-         Брагін Олександр Анатолійович

-         Коменда Микола Володимирович

-         Голота Раїса Володимирівна

-         Куц Анатолій Тарасович

-         Засадко Іван Михайлович

-         Вознюк Тетяна Семенівна

-         Заніна Наталія Юрівна

-         Никитюк Микола Степанович

-         Саліван Юрій Трохимович

-         Левчук Віра Вікторівна

-         Кравчук Василь Мироноич

-         Гедзун Віталій Мефодійович

-         Маначинський Олександр Іванович

Щирі слова вдячності та шани всім ліквідаторам висловили голова Локачинської селищної ради – Іус Богдан Євгенович та заступник голови – Хом’як Тарас Володимирович. Громадській організації «Союз інвалідів чорнобильців Локачинського району» було вручено Подяку голови Локачинської селищної ради за значний особистий внесок у подоланні наслідків чорнобильської катастрофи, активну громадську діяльність на території Локачинської громади. За проявлені мужність, самовідданість боротьбі з ядерним монстром чорнобильці отримали матеріальну допомогу завдяки спонсору голови фермерського господарства «Надія» Ревка Віктора Миколайовича.




Хвилиною мовчання присутні вшанували полеглих героїв-ліквідаторів, які 35 років тому заслонили собою не тільки Україну, а й усе людство від невидимого ворога.

У залі звучали сумні рядки віршів, які лунали на фоні демонстрацій відеофільмів про Чорнобиль. Було переглянуто відео-кліп нашого земляка Віктора Творовського «Тим, хто врятував світ», присвячений ліквідаторам аварії. Урочисту атмосферу учасникам заходу подарували працівники Будинку культури.

Також працівниками бібліотеки було організовано книжково-ілюстративну виставку «Чорнобильський пил на роки опадає».

Присутні на заході взяли участь у загальоукраїнській акції, ініційованій Українським інститутом національної пам’яті,  покликаній привернути увагу широкого загалу до пам’ятної дати і вшанувати пам'ять жертв катастрофи та ліквідаторів, які ціною свого життя врятували Україну і світ від глобального лиха.

Пам'ять про трагедію незагоєною раною залишиться в душі нашого народу. Подвиг, який здійснили ліквідатори Чорнобильської АЕС, ніколи не буде забутий.